Вивчення японської лексики — це захопливий процес, але наявність трьох систем письма (хірагана, катакана та кандзі) часто ускладнює запам'ятовування. Вчити слова за алфавітом малоефективно, адже нашому мозку потрібен контекст. Групування японських слів за темами є найкращим способом створити стійкі смислові зв'язки для полегшення пам'яті.
Концентруючись на словах із спільних життєвих сфер, ви зможете значно швидше побудувати базу для повсякденного спілкування. У цьому довіднику ми зібрали найкориснішу японську лексику, поділену на шість категорій. Усі слова записані кандзі та каною, мають транскрипцію ромадзі, переклад і природні приклади речень.
Регулярність є головною умовою успішного навчання. Повторення цих таблиць по десять хвилин щодня та читання вголос допоможуть вам набути впевненості. Намагайтеся складати власні короткі речення про свій день, щоб швидше перевести вивчені слова в активний словниковий запас і заговорити природно.
Родина та стосунки
Основні японські слова для позначення членів родини та близьких стосунків.
| Слово | Переклад | Приклад |
|---|---|---|
| 家族 (kazoku) | родина | 家族が大好きです。 (Kazoku ga daisuki desu. — Я дуже люблю свою родину.) |
| 両親 (ryoushin) | батьки | 両親は東京に住んでいます。 (Ryoushin wa Toukyou ni sunde imasu. — Мої батьки живуть у Токіо.) |
| 父 (chichi) | батько (мій) | 私の父は医者です。 (Watashi no chichi wa isha desu. — Мій батько — лікар.) |
| 母 (haha) | мати (моя) | 母は料理が上手です。 (Haha wa ryouri ga jouzu desu. — Моя мама добре готує.) |
| 友達 (tomodachi) | друг | 友達と一緒に遊びました。 (Tomodachi to issho ni asobimashita. — Я гуляв зі своїм другом.) |
| 子ども (kodomo) | дитина | 子どもが公園で走っています。 (Kodomo ga kouen de hasitte imasu. — Дитина бігає в парку.) |
| 兄弟 (kyoudai) | брати та сестри | 私は兄弟が二人います。 (Watashi wa kyoudai ga futari imasu. — У мене є двоє братів/сестер.) |
| 夫 (otto) | чоловік (мій) | 夫は会社員です。 (Otto wa kaishain desu. — Мій чоловік — офісний працівник.) |
| 妻 (tsuma) | дружина (моя) | 妻はピアノを弾きます。 (Tsuma wa piano o hikimasu. — Моя дружина грає на піаніно.) |
| 先生 (sensei) | вчитель | 先生に質問しました。 (Sensei ni shitsumon shimashita. — Я поставив запитання вчителю.) |
Їжа та напої
Популярні японські слова, пов'язані з прийомом їжі, інгредієнтами та виразами у ресторані.
| Слово | Переклад | Приклад |
|---|---|---|
| ご飯 (gohan) | рис / їжа | 一緒にご飯を食べましょう。 (Issho ni gohan o tabemashou. — Давайте поїмо разом.) |
| 水 (mizu) | вода | お水を一杯ください。 (Omizu o ippai kudasai. — Будь ласка, дайте склянку води.) |
| 朝ご飯 (asagohan) | сніданок | 朝ご飯に卵を食べました。 (Asagohan ni tamago o tabemashita. — Я з'їв яйця на сніданок.) |
| 昼ご飯 (hirugohan) | обід | 昼ご飯は弁当です。 (Hirugohan wa bentou desu. — Обід — це бенто (коробка з їжею).) |
| 晩ご飯 (bangohan) | вечеря | 晩ご飯を一緒に作りましょう。 (Bangohan o issho ni tsukurimashou. — Давайте приготуємо вечерю разом.) |
| 美味しい (oishii) | смачний | この寿司はとても美味しいです。 (Kono sushi wa totemo oishii desu. — Ці суші дуже смачні.) |
| 飲み物 (nomimono) | напій | 冷たい飲み物が欲しいです。 (Tsumetai nomimono ga hoshii desu. — Я хочу холодний напій.) |
| メニュー (menyuu) | меню | メニューを見せてください。 (Menyuu o misete kudasai. — Будь ласка, покажіть мені меню.) |
| お会計 (okaikei) | рахунок (до сплати) | お会計をお願いします。 (Okaikei o onegai shimasu. — Рахунок, будь ласка.) |
| 野菜 (yasai) | овочі | 毎日野菜を食べます。 (Mainichi yasai o tabemasu. — Я їм овочі щодня.) |
Подорожі та напрямки
Корисні японські слова для орієнтування на місцевості, подорожей та проживання в готелях.
| Слово | Переклад | Приклад |
|---|---|---|
| 旅行 (ryokou) | подорож | 京都へ旅行に行きました。 (Kyouto e ryokou ni ikimashita. — Я з'їздив у подорож до Кіото.) |
| 切符 (kippu) | квиток | 駅で切符を買いました。 (Eki de kippu o kaimashita. — Я купив квиток на станції.) |
| 空港 (kuukou) | аеропорт | 空港へタクシーで行きます。 (Kuukou e takushii de ikimasu. — Я їду в аеропорт на таксі.) |
| 駅 (eki) | станція / вокзал | 一番近い駅はどこですか。 (Ichiban chikai eki wa doko desu ka. — Де найближча станція?) |
| 地図 (chizu) | карта | 地図で場所を確認します。 (Chizu de basho o kakunin shimasu. — Я звіряю місце за картою.) |
| ホテル (hoteru) | готель | 駅の近くのホテルに泊まります。 (Eki no chikai no hoteru ni tomarimasu. — Я зупинюся в готелі біля станції.) |
| 荷物 (nimotsu) | багаж | 荷物をホテルに預けます。 (Nimotsu o hoteru ni azakemasu. — Я залишу свій багаж у готелі.) |
| パスポート (pasupooto) | паспорт | パスポートを忘れないでください。 (Pasupooto o wasurenaide kudasai. — Будь ласка, не забудьте паспорт.) |
| 右 (migi) | право / праворуч | 次の角を右に曲がってください。 (Tsugi no kado o migi ni magatte kudasai. — Будь ласка, поверніть праворуч на наступному роздоріжжі.) |
| 左 (hidari) | ліво / ліворуч | 左に大きなビルが見えます。 (Hidari ni ookina biru ga miemasu. — Ліворуч ви побачите велику будівлю.) |
Робота та навчання
Японська лексика, що стосується робочих обов'язків, навчання в класі та професійних термінів.
| Слово | Переклад | Приклад |
|---|---|---|
| 仕事 (shigoto) | робота / справа | 月曜日から仕事が始まります。 (Getsuyoubi kara shigoto ga hajimarimasu. — Робота починається в понеділок.) |
| 会社 (kaisha) | фірма / компанія | 私の会社は渋谷にあります。 (Watashi no kaisha wa Shibuya ni arimasu. — Моя фірма знаходиться в Сібуї.) |
| 学校 (gakkou) | школа | 朝八時に学校へ行きます。 (Asa hachiji ni gakkou e ikimasu. — Я йду до школи о восьмій ранку.) |
| 勉強 (benkyou) | навчання / вивчення | 毎日日本語を勉強します。 (Mainichi nihongo o benkyou shimasu. — Я щодня вчу японську.) |
| 会議 (kaigi) | нарада / збори | 午後から会議があります。 (Gogo kara kaigi ga arimasu. — Вдень будуть збори.) |
| 宿題 (shukudai) | домашнє завдання | 図書室で宿題をします。 (Toshoshitsu de shukudai o shimasu. — Я роблю домашнє завдання в бібліотеці.) |
| 学生 (gakusei) | студент / учень | 彼は東京大学の学生です。 (Kare wa Toukyou daigaku no gakusei desu. — Він студент Токійського університету.) |
| 同僚 (douryou) | колега | 同僚と一緒に昼ご飯を食べました。 (Douryou to issho ni hirugohan o tabemashita. — Я пообідав разом із колегою.) |
| 給料 (kyuuryou) | зарплата | 給料日は毎月25日です。 (Kyuuryoubi wa maitsuki nijyuugonichi desu. — День зарплати — 25-те число щомісяця.) |
| 質問 (shitsumon) | запитання | 質問があります。 (Shitsumon ga arimasu. — У мене є запитання.) |
Побут та дім
Предмети та дії, пов'язані з домом та повсякденним побутом в Японії.
| Слово | Переклад | Приклад |
|---|---|---|
| 部屋 (heya) | кімната | 私の部屋は明るいです。 (Watashi no heya wa akarui desu. — Моя кімната світла.) |
| 家 (ie) | будинок / житло | 新しい家を建てたいです。 (Atarashii ie o tatetai desu. — Я хочу побудувати новий будинок.) |
| 鍵 (kagi) | ключ | 車の鍵を失くしました。 (Kuruma no kagi o nakushimashita. — Я загубив ключі від машини.) |
| 窓 (mado) | вікно | 窓を開けて風を通します。 (Mado o akete kaze o tooshimasu. — Я відчиняю вікно, щоб провітрити.) |
| 朝 (asa) | ранок | 朝六時に起きます。 (Asa rokuji ni okimasu. — Я встаю о шостій ранку.) |
| 夜 (yoru) | ніч / вечір | 夜は早く寝ます。 (Yoru wa hayaku nemasu. — Вночі я лягаю спати рано.) |
| お風呂 (ofuro) | ванна | お風呂に入ってリラックスします。 (Ofuro ni haitte rirakkusu shimasu. — Я приймаю ванну та відпочиваю.) |
| 掃除 (souji) | прибирання | 週末に部屋を掃除します。 (Shuumatsu ni heya o souji shimasu. — У вихідні я прибираю свою кімнату.) |
| 電話 (denwa) | телефон / дзвінок | 母から電話がありました。 (Haha kara denwa ga arimashita. — Був дзвінок від моєї мами.) |
| 服 (fuku) | одяг | 新しい服を買いました。 (Atarashii fuku o kaimashita. — Я купив новий одяг.) |
Покупки та гроші
Ключові японські слова для процесу покупок, магазинів та грошових термінів.
| Слово | Переклад | Приклад |
|---|---|---|
| 店 (mise) | магазин | この店はとても人気があります。 (Kono mise wa totemo ninki ga arimasu. — Цей магазин дуже популярний.) |
| 買い物 (kaimono) | покупки | 週末に買い物に行きます。 (Shuumatsu ni kaimono ni ikimasu. — Я ходжу за покупками у вихідні.) |
| お金 (okane) | гроші | お金を銀行に預けます。 (Okane o ginkou ni azakemasu. — Я кладу гроші в банк.) |
| 財布 (saifu) | гаманець | 財布に現金が入っています。 (Saifu ni genkin ga haitte imasu. — У моєму гаманці лежать готівкові гроші.) |
| 値段 (nedan) | ціна | この靴の値段はいくらですか。 (Kono kutsu no nedan wa ikura desu ka. — Яка ціна цих черевиків?) |
| 安い (yasui) | дешевий | この野菜はとても安いです。 (Kono yasai wa totemo yasui desu. — Ці овочі дуже дешеві.) |
| 高い (takai) | дорогий / високий | この時計はとても高いです。 (Kono tokei wa totemo takai desu. — Цей годинник дуже дорогий.) |
| 割引 (waribiki) | знижка | この商品は二割引きです。 (Kono shouhin wa niwaribiki desu. — Цей товар продається зі знижкою 20 відсотків.) |
| レシート (reshiito) | чек | レシートを店員からもらいました。 (Reshiito o ten'in kara moraimashita. — Я взяв чек у продавця.) |
| クレジットカード (kurejitto kaado) | кредитна картка | クレジットカードで支払います。 (Kurejitto kaado de shiharaimasu. — Я плачу кредитною карткою.) |
Порада: вивчаючи японські слова, завжди вчіть вимову (ромадзі/кана) та ієрогліфи (кандзі) разом. Це допомагає створювати довгострокові асоціації.
Щоб засвоїти більший обсяг лексики, ознайомтеся з повним посібником про 1000 найпоширеніших японських слів за посиланням /uk/blog/learn-japanese-1000-most-common-words.
Навіщо вчити лексику за категоріями?
Вивчення слів тематичними групами (їжа, подорожі, робота, родина) допомагає мозку пов'язувати споріднені терміни, тож їх легше пригадувати разом. Це також дає змогу швидко набрати лексику для конкретних важливих вам ситуацій.
З яких категорій лексики почати?
Почніть з повсякденних категорій: привітання й люди, їжа й напої, числа й час, подорожі й напрями, часті дієслова. Вони покривають найчастіші ситуації й дають максимальну практичну користь.
Як запам'ятати тематичну лексику надовго?
Вчіть кожне слово в короткому прикладі, повторюйте інтервально й активно використовуйте категорію — наприклад, описуючи їжу чи плануючи поїздку. Зв'язок слів із реальними ситуаціями закріплює їх набагато краще за ізольовані списки.
Вивчення лексики за категоріями пов'язує споріднені слова й націлене на реальні ситуації — почніть з повсякденних тем і повторюйте їх інтервально.
Спробуйте самі — безкоштовно
1000 найважливіших слів. AI-пояснення. Інтервальне повторення. Швидкий старт.