Граматичний глосарій
Зрозумілі пояснення потрібних граматичних термінів з прикладами — за мовами. Кожна стаття написана для тих, хто вчиться: три приклади та проста мова.
Термінів: 253
Німецька
Порядок слів у головному реченні німецької мови
У німецьких головних реченнях відмінюване дієслово завжди займає друге місце.
Порядок слів у підрядному реченні німецької мови
У німецьких підрядних реченнях відмінюване дієслово завжди відправляється в самий кінець.
Сполучники weil та dass у німецькій мові
Сполучники "weil" (тому що) та "dass" (що) вводять підрядні речення, відправляючи дієслово в кінець.
Означений артикль у німецькій мові
Означені артиклі (der, die, das) вказують на конкретні іменники і відмінюються за родами, числами та відмінками.
Неозначений артикль у німецькій мові
Неозначені артиклі (ein, eine) супроводжують неконкретні іменники або предмети, що згадуються вперше.
Називний відмінок (Nominativ) у німецькій мові
Називний відмінок — це базова форма іменника, яка використовується для підмета в реченні.
Знахідний відмінок (Akkusativ) у німецькій мові
Знахідний відмінок використовується для прямого додатка, на який безпосередньо переходить дія дієслова.
Давальний відмінок (Dativ) у німецькій мові
Давальний відмінок використовується для непрямого додатка, який позначає адресата дії.
Родовий відмінок (Genitiv) у німецькій мові
Родовий відмінок використовується для вираження приналежності, спорідненості або після особливих прийменників.
Означені артиклі (der, die, das) у німецькій мові
Означені артиклі вказують на конкретний рід, число та відмінок німецького іменника.
Минулий час Perfekt у німецькій мові
Perfekt — це минулий розмовний час, що утворюється за допомогою допоміжного дієслова та дієприкметника.
Минулий час Präteritum у німецькій мові
Präteritum — це простий минулий час, який використовується переважно на письмі та в розповідях.
Умовний спосіб Konjunktiv II у німецькій мові
Konjunktiv II — це спосіб дієслова, що виражає бажання, гіпотетичні ситуації, мрії або ввічливі прохання.
Модальні дієслова у німецькій мові
Модальні дієслова виражають можливість, необхідність, дозвіл або бажання, змінюючи значення головного дієслова.
Дієслова з відокремлюваними префіксами у німецькій мові
Відокремлювані дієслова складаються з префікса, який відокремлюється та переноситься в кінець речення в простих часах.
Відмінювання прикметників у німецькій мові
Відмінювання прикметників — це зміна закінчень прикметників перед іменником для узгодження з його родом, відмінком та типом артикля.
Прийменники подвійного керування (Wechselpräpositionen) в німецькій
Прийменники подвійного керування вимагають знахідного відмінка при русі/напрямку та давального при місцезнаходженні.
Кон'юнктив I (Konjunktiv I) у німецькій мові
Кон'юнктив I — це спосіб у німецькій мові, який використовується для передачі непрямої мови.
Пасивний стан (Passiv) у німецькій мові
Пасивний стан зміщує фокус речення з виконавця дії на саму дію або її об'єкт.
Підрядні означальні речення (Relativsätze) в німецькій мові
Означальні підрядні речення надають додаткову інформацію про іменник або займенник у головному реченні.
Зворотні дієслова (reflexive Verben) у німецькій мові
Зворотні дієслова — це дієслова, у яких підмет і додаток збігаються, що вимагає зворотного займенника.
Ступені порівняння прикметників у німецькій мові
Порівняння прикметників у німецькій мові включає утворення вищого (Komparativ) та найвищого (Superlativ) ступенів.
Наказовий спосіб (Imperativ) у німецькій мові
Наказовий спосіб використовується для висловлення наказів, інструкцій, прохань або попереджень.
Майбутній час (Futur I та II) у німецькій мові
Futur I використовується для майбутніх дій або припущень, а Futur II описує дії, завершені в майбутньому.
Прийменники, що вимагають знахідного відмінка (Akkusativ)
Прийменники аккузатива — це німецькі прийменники, які завжди вимагають після себе знахідного відмінка.
Давноминулий час (Plusquamperfekt) у німецькій мові
Плюсквамперфект — це давноминулий час, що використовується для опису дії, яка відбулася раніше за іншу минулу дію.
Відмінювання слабких іменників (N-Deklination) у німецькій мові
N-відмінювання — це правило, за яким група іменників чоловічого роду отримує закінчення '-n' або '-en' у всіх відмінках, крім називного.
Двопадежні прийменники у німецькій мові (детально)
Двопадежні прийменники вимагають знахідного відмінка при русі до мети і давального при знаходженні на місці.
Минулий час умовного способу в німецькій мові
Кон'юнктив минулого часу виражає нереальні дії в минулому або передає непряму мову про минуле.
Непряма мова (Indirekte Rede) у німецькій мові
Непряма мова використовується для передачі тверджень, запитань або наказів іншої особи.
Часові сполучники в німецькій мові
Часові сполучники вводять підрядні речення часу, що описують час виконання подій.
Підрядні речення причини в німецькій мові
Підрядні речення причини висловлюють причину події за допомогою сполучників 'weil', 'da' або 'denn'.
Підрядні речення мети (Finalsätze) в німецькій мові
Підрядні речення мети виражають мету або намір за допомогою 'damit' або інфінітивного звороту 'um...zu'.
Субстантивовані прикметники в німецькій мові
Субстантивовані прикметники функціонують як іменники, але зберігають свої прикметникові закінчення.
Порядкові числівники в німецькій мові
Порядкові числівники позначають місце в послідовності та відмінюються як прикметники.
Модальні частки в німецькій мові
Модальні частки — це неперекладні слова, що використовуються в мовленні для вираження емоцій або ставлення.
Прийменники родового відмінка в німецькій мові
Прийменники родового відмінка вимагають після себе обов'язкового вживання генітива.
Порядок слів у німецькій: правило TeKaMoLo
Правило порядку обставин у реченні: час, причина, спосіб дії, місце.
Німецькі дієслова з прийменниками
Дієслова, що вимагають використання певного прийменника та відмінка (знахідного або давального).
Заперечення в німецькій: nicht та kein
Різниця між 'kein' (заперечення іменників з неозначеним або нульовим артиклем) та 'nicht' (заперечення дієслів, прикметників).
Питальні слова в німецькій (W-питання)
Слова, що починаються на 'W', які використовуються для побудови відкритих питань.
Притяжальні артиклі в німецькій
Слова, що вказують на приналежність і замінюють артикль перед іменником.
Подвійні сполучники в німецькій мові
Сполучники, що складаються з двох частин і з'єднують речення або члени речення.
Прислівники в німецькій мові
Слова, які пояснюють дієслова, прикметники або інші прислівники, позначаючи час, місце, спосіб дії.
Позначення часу в німецькій мові
Структура та прийменники, що використовуються для вираження часу, днів, дат і тривалості.
Допустові речення в німецькій мові (obwohl)
Підрядні речення, що виражають поступку або несподівану суперечність, які зазвичай вводяться сполучником 'obwohl'.
Майбутній завершений час (Futur II) у німецькій
Час для вираження дії, яка завершиться до певного моменту в майбутньому, або припущення про минуле.
Німецькі модальні дієслова у минулому часі
Модальні дієслова в минулому часі (Präteritum) виражають минулі здібності, дозволи або обов'язки.
Інфінітивний зворот із "zu" в німецькій мові
Інфінітивні звороти з "zu" пов'язують другорядне дієслово в початковій формі з головним реченням.
Порядок слів у питальних реченнях у німецькій мові
Порядок слів у німецьких питаннях залежить від того, є питання загальним (так/ні) чи спеціальним.
Німецькі прийменники місця та напрямку (Lokalpräpositionen)
Локальні прийменники описують, де хтось або щось перебуває чи куди прямує.
Слабке та сильне відмінювання прикметників у німецькій мові
Закінчення прикметників у німецькій мові змінюються залежно від відмінка, роду та типу артикля перед ними.
Дієприкметники в німецькій мові (Partizip I та Partizip II)
Partizip I виражає поточні активні процеси, тоді як Partizip II використовується для завершених дій та пасиву.
Пасивний стан із модальними дієсловами в німецькій мові
Конструкція, що використовується для вираження пасивної дії у поєднанні з необхідністю, можливістю або дозволом.
Відносні займенники в німецькій мові
Займенники, які використовуються для введення означальних підрядних речень, що надають інформацію про іменник.
Номіналізація (субстантивація) в німецькій мові
Процес перетворення інших частин мови, таких як дієслова або прикметники, на іменники.
Зміна порядку слів (інверсія) в німецькій мові
Перенесення підмета за дієслово, коли інший елемент займає першу позицію в реченні.
Кон'юнктив I (непряма мова) в німецькій мові
Спосіб дієслова, що використовується в німецькій мові для об'єктивної передачі непрямої мови та цитат.
Непрямі запитання в німецькій мові
Непрямі запитання — це підрядні речення, що вводяться сполучником 'ob' або питальним словом, з дієсловом у кінці.
Таблиця закінчень прикметників у німецькій мові
Підсумок закінчень прикметників у німецькій мові залежно від попереднього артикля.
Винятки при утворенні ступенів порівняння в німецькій мові
Німецькі прикметники та прислівники, які мають неправильні ступені порівняння, такі як gut, viel та gern.
Утворення передминулого часу (Plusquamperfekt) у німецькій мові
Як утворювати німецький передминулий час за допомогою минулих форм haben/sein та Partizip II.
Прийменники давального відмінка (Dativ) у німецькій мові
Прийменники, які завжди вимагають після себе вживання давального відмінка (Dativ).
Відмінювання іменників у родовому відмінку (Genitiv)
Граматичне правило в німецькій мові, згідно з яким іменники чоловічого та середнього роду отримують закінчення -s або -es у родовому відмінку.
Відмінювання дієслів у теперішньому часі (Präsens)
Утворення форм теперішнього часу дієслова шляхом додавання закінчень (-e, -st, -t, -en, -t, -en) до основи.
Зворотні займенники в німецькій мові
Займенники, що використовуються зі зворотними дієсловами та вказують назад на підмет (наприклад, mich, mir, sich).
Сильні (неправильні) дієслова в німецькій мові
Дієслова, що змінюють кореневу голосну в минулому часі (Präteritum) та дієприкметнику минулого часу (Partizip II).
Іспанська
Порядок слів в іспанській мові
Порядок слів в іспанській мові вільний, хоча SVO залишається стандартним шаблоном.
Іспанські прийменники a, de, en
Основні іспанські прийменники для вираження напрямку, походження, володіння та місця.
Означені артиклі в іспанській мові
Означені артиклі (el, la, los, las) супроводжують конкретні іменники і узгоджуються в роді та числі.
Неозначені артиклі в іспанській мові
Неозначені артиклі (un, una, unos, unas) використовуються з неозначеними або вперше згадуваними іменниками.
Складний умовний час (Condicional Compuesto) в іспанській
Condicional Compuesto описує гіпотетичні дії в минулому, які б відбулися за певних умов.
Умовний спосіб (Subjuntivo) в іспанській мові
Умовний спосіб Subjuntivo слугує для вираження сумнівів, бажань, емоцій, непевности чи гіпотетичних ситуацій.
Прийменники Por та Para в іспанській мові
Por та para — два іспанські прийменники, які перекладаються як «для/за», но мають чіткі відмінності у вживанні.
Минулі часи Pretérito та Imperfecto в іспанській мові
Pretérito використовується для завершених дій у минулому, а imperfecto — для описів та регулярних дій.
Наказовий спосіб (Imperativo) в іспанській мові
Наказовий спосіб в іспанській мові використовується для висловлення наказів, прохань або порад.
Умовний час (Condicional) в іспанській мові
Умовний спосіб використовується для вираження гіпотетичних дій, ввічливих прохань або майбутнього в минулому.
Герундій (Gerundio) в іспанській мові
Герундій в іспанській мові — це невідмінювана форма дієслова, що позначає тривалу дію (аналог англійського закінчення '-ing').
Дієслова Ser та Estar в іспанській мові
Ser використовується для постійних або невід'ємних якостей, а estar — для тимчасових станів та місцезнаходження.
Об'єктні займенники в іспанській мові
Об'єктні займенники замінюють прямі та непрямі додатки, змінюючи позицію залежно від структури дієслова.
Зворотні дієслова в іспанській мові
Зворотні дієслова — це дієслова, у яких підмет виконує та приймає дію, з зворотними займенниками.
Ступені порівняння в іспанській мові
Ступені порівняння виражають нерівність за допомогою 'más/menos...que' або рівність за допомогою 'tan...como'.
Минулий час Pretérito Perfecto в іспанській мові
Минулий час для опису завершених дій, що мають зв'язок із теперішнім.
Відносні займенники в іспанській мові
Слова для зв'язку речень, що відсилають до раніше згаданого іменника.
Правила наголосу та акцентуації в іспанській
Правила, що регулюють наголос у словах та використання письмового знака наголосу (тільди).
Числа та рахунок в іспанській мові
Утворення та використання кількісних і порядкових числівників в іспанській мові.
Восео (Voseo) в іспанській мові
Восео — це використання займенника «vos» замість «tú» у другій особі однини.
Дієслівні перифрази (perífrasis verbales) в іспанській мові
Дієслівна перифраза — це поєднання особового допоміжного дієслова з неособовою формою дієслова.
Розрізнювальні наголоси (acentos diacríticos) в іспанській мові
Диакритичний наголос — це письмовий знак наголосу, який використовується для розрізнення слів, що пишуться однаково, але мають різне значення.
Умовний спосіб минулого часу (subjuntivo imperfecto) в іспанській мові
Імперфект суб'юнктива використовується для вираження минулих сумнівів, бажань, емоцій або гіпотетичних ситуацій.
Утворення імперфекту суб'юнктива в іспанській мові
Правила та закінчення, що використовуються для утворення минулого умовного способу від третьої особи множини минулого закінченого часу.
Пасивний стан в іспанській мові
Грамматичний стан, що використовується для фокусування на дії або об'єкті, який отримує дію, а не на виконавці.
Дієслівний перифраз обов'язку в іспанській мові
Граматичні структури, що поєднують допоміжні дієслова з інфінітивами для вираження необхідності чи обов'язку.
Зворотні займенники в іспанській мові
Займенники, які використовуються зі зворотними дієсловами, щоб показати, що підмет виконує дію на самого себе.
Простий майбутній час (Futuro simple) в іспанській мові
Простий майбутній час в іспанській мові, який використовується для майбутніх дій, прогнозів та вираження ймовірності.
Заперечний наказовий спосіб в іспанській мові
Заперечний наказовий спосіб використовується для заборони дій і утворюється за допомогою форм Present Subjunctive.
Теперішній доконаний час (Pretérito perfecto compuesto) в іспанській мові
Складний минулий час, що використовується для опису дій у минулому, які пов'язані з теперішнім.
Подвійні об'єктні займенники в іспанській мові
Використання прямих та непрямих об'єктних займенників разом у реченні та їхній правильний порядок.
Минулий простий час (Pretérito Indefinido) в іспанській мові
Минулий простий час, що використовується для вираження завершених дій у минулому в конкретний момент часу.
Минулий незавершений час (Pretérito Imperfecto)
Минулий незавершений час, що використовується для опису повторюваних дій, станів або тривалих ситуацій у минулому.
Теперішній час умовного способу (Subjuntivo) в іспанській мові
Спосіб, що використовується для вираження бажань, сумнівів, емоцій, можливостей та суб'єктивних ситуацій у теперішньому часі.
Передминулий час (Pretérito Pluscuamperfecto) в іспанській мові
Передминулий час, який використовується для опису дій, що відбулися перед іншою дією в минулому.
Майбутній доконаний час (Futuro Compuesto) в іспанській мові
Майбутній доконаний час, що використовується для опису дій, які завершаться до певного моменту в майбутньому.
Неправильні дієприкметники в іспанській мові
Дієприкметники минулого часу, які утворюються не за стандартними правилами -ado / -ido (наприклад, hecho, escrito, visto).
Дієслова з відхиленою дієвідміною в іспанській
Дієслова, у яких змінюється кореневий голосний у теперішньому часі в усіх особах, крім nosotros/vosotros.
Іспанські прийменники руху
Ключові прийменники для вираження напрямку, походження та мети: hacia (до/в напрямку), desde (від/з), hasta (до).
Іспанські дієслова з неправильною формою 'Yo'
Дієслова, які відмінюються правильно в усіх формах теперішнього часу, крім першої особи однини (yo).
Неправильні дієслова в минулому часі (Pretérito)
Дієслова, що мають неправильну основу та закінчення в минулому часі Pretérito Indefinido.
Неправильні дієслова в умовному способі (Presente de Subjuntivo)
Дієслова, які відмінюються не за правилами в умовному способі теперішнього часу.
Займенники після прийменників в іспанській
Особливі форми особових займенників, що вживаються після прийменників (наприклад, para mí, conmigo).
Керування дієслів в іспанській мові
Дієслова, що вимагають після себе певного прийменника перед додатком (наприклад, soñar con, pensar en).
Неправильні дієслова в майбутньому часі (Futuro)
Дієслова, які використовують неправильну основу в майбутньому часі Futuro Simple, зберігаючи стандартні закінчення.
Прогресивна конструкція "estar + gerundio"
Дієслівна конструкція, що використовується для опису дій, які відбуваються безпосередньо в момент мовлення.
Непряма мова (Estilo Indirecto)
Правила передачі чужої мови без використання дослівного цитування.
Умовні речення (Si Clauses)
Конструкції речень, що виражають реальні або гіпотетичні умови за допомогою сполучника "si" (якщо).
Давноминулий час сослагательного способу
Складний минулий час умовного способу, що виражає гіпотетичні дії в минулому або жалі.
Прислівники на "-mente"
Прислівники, що утворюються шляхом додавання суфікса "-mente" до форми жіночого роду прикметників в однині.
Дієслова типу "gustar" (Verbos de Afección)
Дієслова почуттів та ставлення, в яких граматичним підметом виступає джерело почуття.
Підрядні сполучники (Conjunciones Subordinantes)
Сполучники для зв'язку підрядного речення з головним, що встановлюють відносини часу, причини або умови.
Польська
Порядок слів у польській мові
Порядок слів у польській мові вільний, хоча SVO є стандартним.
Прийменники місця в польській мові
Польські прийменники місця виражають знаходження і вимагають певних відмінків (Locativ, Accusativ тощо).
Прийменники часу в польській мові
Польські прийменники часу вказують, коли відбуваються події.
Відсутність артиклів у польській мові
На відміну від німецької чи англійської, у польській мові немає артиклів.
Давноминулий час (Czas Zaprzeszły) в польській
Давноминулий час — архаїчний час у польській мові для вказівки на дію, що передувала іншій минулій події.
Вид дієслова (аспект) у польській мові
Вид дієслова в польській мові вказує, чи дія є завершеною (доконаний вид), чи вона триває (недоконаний).
Відмінювання іменників у польській мові
Відмінювання іменників у польській мові полягає в зміні закінчень у межах семи граматичних відмінків.
Наказовий спосіб у польській мові
Наказовий спосіб у польській мові виражає накази, прохання, заборони або поради.
Ступені порівняння прикметників у польській мові
Ступені порівняння прикметників у польській мові включають вищий та найвищий ступені.
Майбутній час у польській мові
Майбутній час у польській мові має прості та складні форми залежно від виду дієслова.
Умовний спосіб у польській мові
Умовний спосіб виражає гіпотетичні ситуації, бажання або прохання за допомогою частки 'by'.
Числівники в польській мові
Числівники в польській мові виражають кількість або порядок і відмінюються за родами, відмінками та типами іменників.
Присвійні займенники в польській мові
Присвійні займенники вказують на приналежність і відмінюються як прикметники, узгоджуючись із родом, числом та відмінком предмета.
Прийменники в польській мові
Незмінні слова, що виражають просторові, часові або логічні зв'язки та вимагають певних відмінків.
Рід іменників у польській мові
Поділ іменників на чоловічий, жіночий та середній рід, що визначає узгодження прикметників.
Особові займенники в польській мові
Займенники, що замінюють іменники для вказівки на людей або предмети, та їх відмінювання.
Доконаний та недоконаний вид дієслів у польській мові
Польські дієслова утворюють видові пари, відрізняючи незавершені дії (недоконаний вид) від завершених результатів (доконаний).
Орудний відмінок (Narzędnik) у польській мові
Орудний відмінок описує знаряддя дії, професії, національності, транспортні засоби та вживається з деякими прийменниками.
Місцевий відмінок (Miejscownik) у польській мові
Місцевий відмінок використовується виключно після прийменників для позначення статичного розташування або теми розмови.
Утворення наказового способу в польській мові
Граматичні правила утворення наказів та прохань у польській мові для різних осіб.
Порядкові числівники в польській мові
Прикметникові числівники, що виражають порядок або позицію і відмінюються як прикметники за родами, числами та відмінками.
Пасивний стан у польській мові
Стан, що використовується для виділення отримувача дії за допомогою форм 'być' або 'zostać' із пасивними дієприкметниками.
Відносні займенники в польській мові
Займенники на кшталт 'który', що використовуються для зв'язку означальних підрядних речень із головним і відмінюються за родом, числом та відмінком.
Минулий час (Czas przeszły) у польській мові
Минулий час у польській мові, в якому дієслова відмінюються за особами, числами та родами.
Польські прийменники та відмінки
Як польські прийменники керують відмінками іменників (родовий, знахідний, орудний, місцевий).
Найвищий ступінь порівняння прикметників у польській мові
Найвищий ступінь порівняння у польській мові утворюється шляхом додавання префікса «naj-» до порівняльного ступеня.
Родовий відмінок (Dopełniacz) у польській мові
Родовий відмінок використовується для заперечення, приналежності, кількості та після певних прийменників.
Відмінювання дієслів у теперішньому часі в польській мові
Відмінювання польських дієслів теперішнього часу, яке поділяється на три основні групи за особовими закінченнями.
Відмінювання дієслів у минулому часі в польській мові
Форми минулого часу польських дієслів, які відображають особу, число та граматичний рід.
Давальний відмінок (Celownik) у польській мові
Відмінок, який використовується для позначення непрямого додатка і відповідає на питання «кому?», «чому?» (komu, czemu).
Знахідний відмінок (Biernik) у польській мові
Відмінок, який використовується для прямого додатка і відповідає на питання «kogo?», «co?» (кого, що).
Кличний відмінок (Wołacz) у польській мові
Відмінок, який використовується для безпосереднього звертання до когось або привернення уваги.
Дієслово «być» (бути) у польській мові
Допоміжне дієслово-зв'язка «być», необхідне для побудови більшості польських речень.
Називний відмінок множини іменників чоловічого особового роду в польській
Особливі закінчення іменників та прикметників у називному відмінку множини для людей чоловічої статі.
Групи дієвідмінювання дієслів у польській мові
Чотири основні групи дієвідмінювання польських дієслів, що визначаються за закінченнями 1-ї та 2-ї особи однини.
Польські прийменники z, do, w
Три основні польські прийменники та відмінки, якими вони керують: z (з/зі), do (до/в), w (в/у).
Польські прийменники родового відмінка (od, dla, bez)
Популярні прийменники, що вимагають родового відмінка (Dopełniacz) у польській: od (від/з), dla (для), bez (без).
Дієслова руху в польській мові (iść vs chodzić)
Різниця в польській між одноразовим рухом в одному напрямку (iść, jechać) та регулярним або різноспрямованим рухом (chodzić, jeździć).
Відмінювання дієслова 'chcieć' у польській
Особливості відмінювання популярного дієслова 'chcieć' (хотіти) в теперішньому та минулому часах.
Відмінювання дієслова 'mieć' у польській
Форми відмінювання найважливішого польського дієслова 'mieć' (мати) в теперішньому та минулому часах.
Складний майбутній час у польській мові
Майбутній час, що утворюється за допомогою майбутніх форм дієслова 'być' та інфінітива або форми минулого часу на -ł.
Називний відмінок (Mianownik)
Початковий відмінок, що використовується для підмета в реченні і відповідає на питання «kto? co?».
Непряма мова в польській мові (Mowa Zależna)
Синтаксичні конструкції для передачі чужих висловлювань, запитань або наказів у польській мові.
Умовні речення в польській мові
Умовні конструкції в польській мові, що виражають реальні або нереальні умови за допомогою частки "by".
Дієприкметники та дієприслівники в польській (Imiesłowy)
Неособові форми дієслова, що виступають у ролі прикметників або прислівників, які поділяються на дієприкметники та дієприслівники.
Збірні числівники в польській мові
Особливі форми числівників для позначення груп дітей, дитинчат тварин або предметів, що мають лише форму множини.
Дієслівне керування в польській мові (Rekcja)
Вимога дієслів сполучатися з іменниками в строго визначених граматичних відмінках.
Питальні займенники в польській мові
Займенники, що використовуються для побудови запитань і змінюються за родами, числами та відмінками.
Японська
Порядок слів SOV в японській мові
Японські речення суворо завершуються дієсловом, дотримуючись структури Підмет-Додаток-Дієслово (SOV).
Японські частки напрямку e та ni
Частки "e" (へ) та "ni" (に) показують рух у напрямку до місця або цілі.
Японські частки kara та made
Частки "kara" (від / з) та "made" (до) позначають межі у часі або просторі.
Японський минулий заперечний час
Форми "de wa arimasen deshita" та "masen deshita" переводять іменники та дієслова в минулий заперечний час.
Серединна форма дієслова (Te-форма) в японській мові
Te-форма — це універсальна форма японського дієслова, яка використовується для зв'язку дій або ввічливих прохань.
Ввічлива мова Кейго (Keigo) в японській мові
Кейго — це система ввічливого мовлення в японській мові, що відображає соціальний статус та повагу.
Японські частки Ні (に) та Де (де)
Частки 'ni' та 'de' використовуються в японській для позначення місця, часу, мети та засобів дії.
Японські прикметники (I-прикметники та Na-прикметники)
Японські прикметники поділяються на дві групи (i-прикметники та Na-прикметники), які відмінюються по-різному.
Шанобливе мовлення Sonkeigo в японській мові
Sonkeigo — це шанобливий японський стиль мовлення, який використовується для опису дій старших за статусом.
Лічильні суфікси в японській мові
Лічильні суфікси — це закінчення, що додаються до чисел для підрахунку предметів залежно від їхньої форми, розміру або типу.
Японська форма ~te iru (тривала дія / стан)
Дієслівна форма, що виражає дію в процесі (тривалу) або тривалий стан як результат попередньої дії.
Минулий час в японській мові (форма ~ta)
Неформальна форма минулого часу дієслів, яка також використовується у багатьох граматичних конструкціях.
Різниця між частками «wa» та «ga» в японській мові
Частки «wa» (маркер теми) та «ga» (маркер підмета) розділяють загальну тему речення та конкретний підмет.
Групи японських дієслів (1, 2 та 3)
Японські дієслова поділяються на три групи залежно від словникової форми, що визначає спосіб їх відмінювання.
Способи вживання дієприслівникової форми (те-форма) в японській мові
Те-форма японських дієслів використовується для зв'язку речень, висловлення прохань, позначення тривалої дії та дозволів.
Потенційна форма дієслова в японській мові
Дієвідмінювання дієслова, що використовується для вираження здатності або можливості виконати дію.
Умовні форми в японській мові: ~ba та ~tara
Дієвідмінювання, що використовуються для вираження гіпотетичних умов або часової послідовності («якщо» / «коли»).
Пасивний стан (受身) у японській мові
Форма дієслова, коли підмет є отримувачем дії, часто виражаючи незручність або страждання.
Волітивна форма (意志形) в японській мові
Дієвідмінювання дієслова, що виражає намір, пропозицію або запрошення до спільної дії («давай(те)...»).
Японська ввічлива мова: Сонкейго та Кендзього
Різниця між шанобливою мовою (сонкейго) для вираження поваги до інших та скромною мовою (кендзього) для приниження себе.
Японські дієслова: Naru та Suru
Різниця між дієсловами «naru» (ставати, природна зміна) та «suru» (робити/вибирати, активне рішення).
Японська частка «no» та номіналізація
Багатофункціональна частка «no», що використовується для зв'язку іменників, вираження приналежності та номіналізації.
Система вказівних слів «Ко-Со-А-До» в японській мові
Система вказівних слів, заснована на відстані: «ko» (близько до мовця), «so» (близько до слухача), «a» (далеко від обох), «do» (питання).
Відмінювання дієслів у て-форму (Te-form) в японській мові
Граматичні правила відмінювання дієслів 1-ї, 2-ї та 3-ї групи японської мови в сполучну форму на -te.
Ввічлива форма на -masu (Masu-form) в японській мові
Ввічливе закінчення дієслова теперішнього часу, що виражає повагу до співрозмовника.
Словникова форма дієслова (Jisho-kei) в японській мові
Базова, нейтральна форма японського дієслова, представлена в словниках та закінчується на голосну "u".
Японські сполучники と, や, か
Частки, що з'єднують іменники: と (сполучник 'і' для повного переліку), や (сполучник 'і' для неповного списку) та か ('або').
Японські частки も та でも
Частки включення та пропозиції: も (також, теж) та でも (навіть, або щось таке).
Проста заперечна форма дієслів (~nai)
Проста форма заперечення дієслів, що використовується в розмовній мові та для побудови різних граматичних конструкцій.
Утворення прислівників від прикметників в японській
Правило перетворення японських прикметників на прислівники: заміна ~i на ~ku для i-прикметників, додавання ~ni до na-прикметників.
Спонукальний стан в японській (Шіекі)
Форма дієслова, що виражає спонукання до дії: змусити когось зробити щось або дозволити зробити.
Спонукально-пасивний стан (Шіекі-Укемі)
Форма дієслова, що виражає дію, яку суб'єкт був змушений вчинити проти своєї волі під тиском.
Наказовий та заборонний способи в японській
Прямі команди: наказова форма (-e / -ro) для наказів та заборонна форма (дієслово + na) для заборони дій.
Японські частки ね та よ в кінці речень
Емоційні частки в кінці речення: ね (не) для згоди/підтвердження, та よ (йо) для виділення нової інформації.
Порівняння японських часток へ, に та で
Основні відмінності між просторовими частками: へ (напрямок), に (кінцева точка/знаходження) та で (місце активної дії).
Відмінкова частка "wo" (を)
Частка, що вказує на прямий додаток перехідного дієслова.
Японська зв'язка "desu" та "da"
Дієслово-зв'язка зі значенням «бути / являтися», що використовується у ввічливій (desu) та простій (da) формах.
Напрямкова частка "he" (へ)
Японська частка, що записується як "he", але вимовляється як "e", та вказує напрямок руху.
Сполучна частка "to" (と)
Багатофункціональна частка для з\'єднання іменників («і»), вираження спільності («з») або оформлення цитат.
Включаюча частка "mo" (мо)
Частка зі значенням «теж / також», що використовується замість або після інших відмінкових показників.
Порівняння з "yori" та "no hou ga"
Грамматичні конструкції для порівняння якостей іменників в японській мові.
Дієслова дарування та отримання (giving/receiving)
Спеціальні дієслова для опису дарування та отримання речей, що залежать від точки зору мовця.
Бажальний спосіб: "-tai"
Дієслівний суфікс для вираження бажання мовця здійснити яку-небудь дію.
Показники очевидності: "sou", "you", "rashii"
Грамматичні маркери для опису вигляду, припущень або чуток в японській мові.
Одночасність дій: "-nagara"
Грамматичний суфікс, що приєднується до основ дієслів для позначення двох одночасних дій.
Мета та причина: "tame ni"
Грамматична конструкція для позначення мети («для того щоб») або причини («через», «внаслідок»).
Ймовірність та припущення: "darou" та "deshou"
Грамматичні показники ймовірності, припущення або ввічливого підтвердження інформації.
Субстантиватори: "koto" та "mono"
Службові іменники для перетворення дієслів або прикметників на іменні групи.
Сполучники причини: "kara" та "node"
Сполучники зі значенням «тому що» або «оскільки», що розрізняються ввічливістю та ступенем суб'єктивності.
Означальні підрядні речення
Правила модифікації іменників за допомогою дієслів або цілих підрядних речень.
Англійська
Порядок слів SVO в англійській мові
Англійські стверджувальні речення суворо дотримуються порядку слів Підмет-Присудок-Додаток (SVO).
Прийменники місця (in, on, at) в англійській мові
Прийменники місця вказують на положення або знаходження іменника відносно інших об'єктів.
Прийменники часу (in, on, at) в англійській мові
Прийменники часу вказують на момент здійснення дії залежно від років, днів або годин.
Нульовий артикль в англійській мові
Нульовий артикль — це відсутність артиклів перед деякими іменниками.
Минулий тривалий час (Past Continuous) в англійській
Past Continuous описує процеси, що тривали в певний момент часу в минулому.
Минулий доконаний час (Past Perfect) в англійській
Past Perfect вказує на дію, що завершилася до настання іншої дії в минулому.
Теперішній доконаний час Present Perfect в англійській
Час Present Perfect пов'язує минулу дію з теперішнім моментом, підкреслюючи теперішній результат.
Умовні речення в англійській мові
Умовні речення в англійській мові виражають умову та її результат, поділяючись на п'ять типів.
Непряма мова (Reported Speech) в англійській мові
Непряма мова використовується для передачі чужих слів, вимагаючи зміни займенників, часів та виразів часу.
Пасивний стан в англійській мові
Пасивний стан в англійській мові зміщує фокус речення з суб'єкта дії на об'єкт, який її приймає.
Артиклі в англійській мові: A, An, The
Різниця між неозначеними (a/an) та означеним (the) артиклями перед англійськими іменниками.
Різниця між Present Perfect та Past Simple в англійській мові
Present Perfect пов'язує минуле з теперішнім, тоді як Past Simple описує завершені дії в конкретний час у минулому.
Герундій проти інфінітива в англійській мові
Вибір між герундієм (дієслово з закінченням -ing) та інфінітивом (to + дієслово) залежить від попереднього дієслова або конструкції.
Вживання артиклів "a", "an" та "the" у контексті
Артиклі "a/an" використовуються для неозначених іменників, тоді як "the" вживається для конкретних або вже згаданих.
Означальні підрядні речення в англійській мові
Означальні підрядні речення додають інформацію про іменник за допомогою відносних займенників who, which, that або whose.
Непряма мова (Reported Speech) в англійській мові
Граматичні правила передачі чужих слів без їхнього прямого цитування.
Фразові дієслова в англійській мові
Багатослівні дієслова, що складаються з основного дієслова та частки (прислівника або прийменника), яка змінює або розширює його значення.
Способи вираження майбутнього: Will та Going to в англійській мові
Дві основні конструкції для опису майбутніх подій та відмінності в їхньому вживанні.
Теперішній тривалий час (Present Continuous) в англійській мові
Час, що використовується для опису дій, які відбуваються прямо зараз, тимчасових ситуацій та запланованого майбутнього.
Порівняльний та найвищий ступені в англійській мові
Як утворювати порівняльний та найвищий ступені прикметників в англійській мові.
Вживання Some та Any в англійській мові
Правила використання 'some' у стверджувальних реченнях та 'any' у запитаннях і запереченнях.
Модальні дієслова можливості в англійській мові
Як використовувати 'must', 'might', 'could' та 'can't' для вираження різного ступеня впевненості.
Минулі звички: "used to" та "would"
Конструкції для опису минулих звичок, станів або повторюваних дій, яких більше немає в теперішньому.
Розділові запитання (Tag Questions)
Короткі запитання, що додаються в кінець розповідного речення для підтвердження або згоди.
Кількісні слова: much, many, few, little
Слова для позначення кількості іменників, які розрізняються залежно від обчислюваності.
Майбутній доконаний час (Future Perfect)
Час, що використовується для опису дії, яка завершиться до певного моменту в майбутньому.
Вираження бажань: "wish" та "if only"
Конструкції, що використовуються для вираження жалю про ситуації в теперішньому, минулому або майбутньому.
Каузативні конструкції: "have" та "get"
Дієслівні конструкції для позначення того, що дія виконується кимось іншим за нашим дорученням.
Підсилювачі: "so" та "such"
Прислівники для підсилення значення (перекладаються як «так»/«такий»), що вибираються залежно від граматичної конструкції.
Модифікатори ступеня: "too" та "enough"
Слова, що позначають надлишок («занадто») або достатність («достатньо»), які займають різні позиції в реченні.
Екзистенційні речення: "there is" та "there are"
Конструкції, що використовуються для вказівки на існування або присутність чого-небудь у певному місці.
Обчислювані та необчислювані іменники
Іменники, що позначають штучні предмети, на відміну від неподільних речовин або абстрактних понять.
Прислівники частоти (Adverbs of Frequency)
Прислівники, що вказують на те, як часто відбувається дія, и підпорядковуються особливим правилам розташування в реченні.
Утворення запитань (Question Formation)
Правила синтаксису та інверсії допоміжних дієслів, що використовуються для побудови запитань в англійській мові.
Порівняння рівності: "as... as"
Конструкція для порівняння двох об'єктів, рівних за якістю (або нерівних у заперечних реченнях).
Майбутній тривалий час (Future Continuous)
Час, що використовується для опису дії, яка триватиме в певний момент у майбутньому.