Німецькі модальні дієслова у минулому часі

У німецькій мові минулий час (Präteritum) є основним інструментом для опису модальних дієслів у минулому. Використання Perfekt із подвійним інфінітивом є граматично вірним, проте виглядає занадто громіздким і майже не вживається в усному мовленні. До цієї групи належать шість дієслів: 'können' (могти), 'müssen' (мусити), 'dürfen' (мати дозвіл), 'wollen' (хотіти), 'sollen' (мати обов'язок) та 'mögen' (подобатися). При відмінюванні в Präteritum усі дієслова втрачають умлаути в корені, якщо вони були в інфінітиві (наприклад, 'können' переходить у 'konnte', а 'müssen' у 'musste').

Особові закінчення модальних дієслів у минулому часі є стандартними для слабких дієслів: -te, -test, -te, -ten, -tet, -ten. Важливою ознакою цієї форми є повний збіг форм першої особи однини (ich) та третьої особи однини (er/sie/es), які не мають особових закінчень. Наприклад, 'ich durfte' (мені дозволялося) та 'er durfte' (йому дозволялося). Вживання цих форм є важливим для опису минулих обов'язків, можливостей та бажань під час розповіді про минулі події.