Розрізнювальні наголоси (acentos diacríticos) в іспанській мові
los acentos diacríticos
Диакритичний наголос — це письмовий знак наголосу, який використовується для розрізнення слів, що пишуться однаково, але мають різне значення.
Диакритичний наголос (tilde diacrítica) в іспанській мові — це графічний знак наголосу, який ставиться над певними односкладовими словами для їхнього розрізнення від слів, які мають таку саму писемну форму, але виконують іншу граматичну функцію. За загальним правилом односкладові слова пишуться без наголосу, проте диакритики є винятком для уникнення двозначності. Наприклад, особовий займенник 'él' (він) пишеться з наголосом, тоді як означений артикль 'el' (чоловічий род) пишеться без нього.
До інших поширених пар належать 'tú' (ти, займенник) проти 'tu' (твій, присвійний прикметник), 'mí' (мені/мене) проти 'mi' (мій), а також 'sí' (так) проти 'si' (якщо). Графічний наголос також обов'язково ставиться на питальні слова, такі як 'qué', 'quién', 'cómo', коли вони використовуються в питальних або окличних реченнях. Вивчення цих правил правопису є необхідним для грамотного письма.
Приклади
Él compró el libro para mí en mi casa.
Він купив книгу для мене в моєму будинку.
Sí, yo sé que él quiere venir si tiene tiempo.
Так, я знаю, що він хоче прийти, якщо має час.
¿Qué quieres comer hoy y qué libro estás leyendo?
Що ти хочеш поїсти сьогодні, і яку книгу ти читаєш?
Схожі терміни
Вивчайте іспанська мову в контексті — безкоштовний словник і тренажер.