Наказовий спосіб (Imperativo) в іспанській мові

Наказовий спосіб (el imperativo) в іспанській мові служить для висловлення наказів, прохань або порад. На відміну від звичайних часів, він існує лише у другій особі (tú, vosotros, usted, ustedes) та в першій особі множини (nosotros — у значенні «давайте»). Найважливіше правило полягає в тому, що форми повністю змінюються залежно від того, є наказ стверджувальним чи заперечним.

Для стверджувального неформального імперативу (tú) зазвичай використовується форма 3-ї особи однини теперішнього часу (наприклад, '¡Habla!' — Говори!). Для заперечного неформального імперативу (tú), ввічливих форм (usted/ustedes) та заклику до спільної дії (nosotros) необхідно використовувати форми теперішнього часу умовного способу (Presente de Subjuntivo). Наприклад: '¡No hables!' (Не говори!) та '¡Hable!' (Говоріть!). Займенники прикріплюються до кінця стверджувальних форм ('¡Dímelo!') і ставляться перед заперечними ('¡No me lo digas!').

Освоєння наказового способу є необхідним для повсякденного спілкування.