Теперішній доконаний час (Pretérito perfecto compuesto) в іспанській мові

Теперішній доконаний час в іспанській мові (el pretérito perfecto compuesto) — це складний минулий час, що використовується для опису дій у минулому, які пов'язані з теперішнім. Зазвичай він вживається для дій, виконаних у період часу, що ще не закінчився (наприклад, «сьогодні» або «цього тижня»), або для опису життєвого досвіду. Він утворюється шляхом поєднання допоміжного дієслова «haber» у теперішньому часі та дієприкметника основного дієслова.

Відмінювання дієслова «haber» у теперішньому часі: «he», «has», «ha», «hemos», «habéis», «han». Дієприкметник утворюється додаванням суфікса «-ado» до дієслів на -ar та «-ido» до дієслів на -er/-ir. Наприклад, «he hablado» (я поговорив) та «hemos comido» (ми поїли). Деякі дієслова мають неправильні дієприкметники, такі як «abrir» (abierto) та «escribir» (escrito).

Важливо пам'ятати, що допоміжне дієслово та дієприкметник ніколи не розділяються іншими словами, наприклад займенниками. Pretérito perfecto є дуже популярним в Іспанії для опису нещодавніх подій, тоді як у Латинській Америці частіше віддають перевагу простому минулому часу. Освоєння цього часу необхідне для вираження зв'язку минулого з теперішнім.