8 Ukrainian reading texts for A1, with translation

Анна приїхала до Львова вперше.
Anna has come to Lviv for the first time.

Вона йде в кав’ярню в центрі міста.
She goes to a café in the city centre.

«Добрий день! Одну каву, будь ласка».
"Good afternoon! One coffee, please."

«З молоком чи без?» — питає бариста.
"With milk or without?" the barista asks.

«З молоком, дякую».
"With milk, thank you."

Кава коштує сорок п’ять гривень.
The coffee costs forty-five hryvnias.

Анна сидить біля вікна і дивиться на площу.
Anna sits by the window and looks at the square.

Місто їй дуже подобається.
She likes the city very much.

У суботу Петро йде на базар.
On Saturday Petro goes to the market.

Він хоче купити яблука, сир і хліб.
He wants to buy apples, cheese and bread.

«Почім яблука?» — питає Петро.
"How much are the apples?" Petro asks.

«Шістдесят гривень за кілограм».
"Sixty hryvnias a kilo."

«Дайте два кілограми, будь ласка».
"Two kilos, please."

Продавчиня зважує яблука і всміхається.
The seller weighs the apples and smiles.

Петро платить готівкою і дякує.
Petro pays in cash and says thank you.

Удома він робить салат із яблук і сиру.
At home he makes a salad with apples and cheese.

Марія чекає маршрутку номер сім.
Maria is waiting for minibus number seven.

На зупинці багато людей.
There are a lot of people at the stop.

Маршрутка приїжджає через п’ять хвилин.
The minibus arrives in five minutes.

Марія заходить і передає гроші водієві.
Maria gets in and passes the money to the driver.

«Скажіть, будь ласка, коли буде вулиця Шевченка?»
"Excuse me, when do we get to Shevchenko Street?"

«Через три зупинки», — відповідає водій.
"In three stops," the driver answers.

Марія каже: «На зупинці, будь ласка!»
Maria says: "At the stop, please!"

Вона виходить і йде на роботу пішки.
She gets off and walks to work.

Томаш із Польщі живе в Києві місяць.
Tomasz from Poland has been living in Kyiv for a month.

Сьогодні він зустрічає сусідку біля ліфта.
Today he meets his neighbour by the lift.

«Доброго дня! Мене звати Томаш».
"Good afternoon! My name is Tomasz."

«Дуже приємно, я Оксана. Ви новий сусід?»
"Nice to meet you, I am Oksana. Are you the new neighbour?"

«Так, я живу тут місяць. Я з Польщі».
"Yes, I have lived here for a month. I am from Poland."

«Ви добре говорите українською!»
"You speak Ukrainian well!"

«Дякую. Я вчу мову щодня».
"Thank you. I study the language every day."

Оксана запрошує його на чай у неділю.
Oksana invites him for tea on Sunday.

Марек уперше їде київським метро.
Marek is riding the Kyiv metro for the first time.

Ескалатор дуже довгий і їде майже хвилину.
The escalator is very long and takes almost a minute.

Станція «Арсенальна» — одна з найглибших у світі.
Arsenalna station is one of the deepest in the world.

Марек прикладає картку до турнікета.
Marek taps his card on the turnstile.

На платформі стоять люди й дивляться в телефони.
People stand on the platform looking at their phones.

«Обережно, двері зачиняються», — каже голос.
"Careful, the doors are closing," says a voice.

Марек рахує зупинки, щоб не проїхати свою.
Marek counts the stops so he does not miss his.

Через чотири станції він виходить нагору, до світла.
Four stations later he comes up to the light.

У неділю Анна вчить подругу готувати сирники.
On Sunday Anna teaches her friend to make syrnyky.

Потрібен сир, яйце, трохи цукру і борошна.
You need curd cheese, an egg, a little sugar and flour.

«Сир має бути сухий», — каже Анна.
"The cheese has to be dry," says Anna.

Вони змішують усе в мисці руками.
They mix everything in a bowl with their hands.

Потім ліплять маленькі круглі сирники.
Then they shape small round syrnyky.

Смажать їх на маленькому вогні, по три хвилини.
They fry them on a low heat, three minutes a side.

Подають зі сметаною і варенням.
They serve them with sour cream and jam.

Подруга з'їдає п'ять і просить рецепт.
Her friend eats five and asks for the recipe.

Щовечора Томаш гуляє з дочкою на майданчику.
Every evening Tomasz takes his daughter to the playground.

Там завжди багато дітей і батьків.
There are always a lot of children and parents there.

Його дочка грається з дівчинкою на гойдалці.
His daughter plays with a girl on the swing.

Мама дівчинки питає: «Скільки їй років?»
The girl's mother asks: "How old is she?"

«Чотири», — відповідає Томаш.
"Four," Tomasz answers.

«Моїй теж чотири. Вони вже подруги».
"Mine is four too. They are friends already."

Батьки розмовляють, поки діти бігають.
The parents talk while the children run around.

Це найлегша розмова українською за весь тиждень.
It is the easiest conversation in Ukrainian all week.

Давид не стригся вже три місяці.
David has not had a haircut for three months.

Він боїться, що не зможе пояснити, чого хоче.
He is afraid he will not be able to explain what he wants.

Тому він показує фото в телефоні.
So he shows a photo on his phone.

«Отак, тільки трохи коротше», — каже він.
"Like this, only a bit shorter," he says.

Перукарка киває і бере ножиці.
The hairdresser nods and picks up the scissors.

Поки вона стриже, вона питає про роботу й погоду.
While she cuts, she asks about work and the weather.

Давид відповідає коротко, але щоразу довше.
David answers briefly, but a little longer each time.

Стрижка коштує двісті гривень і двадцять хвилин розмови.
The haircut costs two hundred hryvnias and twenty minutes of conversation.