6 Ukrainian reading texts for B1, with translation

Після трьох тижнів пошуків Ігор нарешті знайшов однокімнатну квартиру.
After three weeks of searching, Ihor finally found a one-room flat.

Оголошення виглядало підозріло дешевим, і він одразу насторожився.
The advert looked suspiciously cheap, and he was immediately wary.

Господиня попросила завдаток ще до перегляду квартири.
The landlady asked for a deposit even before viewing the flat.

Ігор відмовився: гроші наперед — це майже завжди шахрайство.
Ihor refused: money up front is almost always a scam.

Наступна квартира була дорожча, зате з реальним господарем і договором.
The next flat was more expensive, but with a real landlord and a contract.

У договорі вказали суму, строк і хто платить за комунальні послуги.
The contract stated the amount, the term and who pays the utility bills.

Ігор сфотографував лічильники в день заселення.
Ihor photographed the meters on the day he moved in.

Через півроку саме ці фото врятували його від зайвого рахунку.
Six months later those very photos saved him from an unfair bill.

Кожної суботи Леся допомагає в місцевому волонтерському центрі.
Every Saturday Lesia helps at the local volunteer centre.

Спочатку вона просто сортувала одяг і мовчала.
At first she just sorted clothes and said nothing.

Їй здавалося, що її українська звучить надто повільно.
She felt that her Ukrainian sounded too slow.

Але ніхто не сміявся — усі були зайняті справою.
But nobody laughed — everyone was busy with the work.

Через місяць їй доручили відповідати на дзвінки.
A month later she was asked to answer the phone.

Перші розмови були важкі: вона просила повторити майже кожне речення.
The first conversations were hard: she asked people to repeat almost every sentence.

Тепер вона сама пояснює новеньким, що і як робити.
Now she explains to newcomers herself what to do and how.

Мову вона вивчила не за підручником, а за живими людьми.
She learned the language not from a textbook but from real people.

У Наталі в шафі висить вишиванка, яку зробила її бабуся.
In Natalia’s wardrobe hangs an embroidered shirt her grandmother made.

Вона возить її з собою вже до третьої країни.
She has carried it with her to a third country by now.

Кожен візерунок щось означає, хоча Наталя знає не всі значення.
Every pattern means something, though Natalia does not know all the meanings.

Раз на рік, у травні, вона вдягає сорочку на роботу.
Once a year, in May, she wears the shirt to work.

Колеги завжди питають, звідки вона й що означає вишивка.
Colleagues always ask where she is from and what the embroidery means.

Спочатку їй було незручно пояснювати чужою мовою.
At first she felt awkward explaining in a foreign language.

Тепер вона розповідає спокійно й навіть жартує.
Now she tells the story calmly and even jokes about it.

Мова — теж своєрідна вишивка: нитка за ниткою, день за днем.
A language is a kind of embroidery too: thread by thread, day by day.

Слово «ремонт» українці вимовляють із особливою інтонацією.
Ukrainians pronounce the word "remont" with a particular intonation.

Це не просто робота, це стан життя на кілька місяців.
It is not just work, it is a state of life for several months.

Мартін винайняв квартиру, де ремонт «майже закінчено».
Martin rented a flat where the renovation was "almost finished".

Насправді бракувало дверей у ванній і розеток на кухні.
In fact the bathroom door and the kitchen sockets were missing.

Господар обіцяв, що майстер прийде «на цьому тижні».
The landlord promised the workman would come "this week".

Мартін попросив записати це в договір, з датою.
Martin asked for that to be written into the contract, with a date.

Господар здивувався, але погодився й навіть знизив плату за перший місяць.
The landlord was surprised, but agreed and even lowered the first month's rent.

Двері поставили за десять днів — на два дні пізніше, ніж у договорі.
The door went in ten days later — two days after the date in the contract.

На Святвечір на столі має бути дванадцять пісних страв.
On Christmas Eve there should be twelve meatless dishes on the table.

Головна з них — кутя, з пшениці, маку й меду.
The main one is kutia, made of wheat, poppy seed and honey.

Ганну запросила родина, у якої вона винаймала кімнату.
Hanna was invited by the family she rented a room from.

Перед вечерею всі чекали першої зірки на небі.
Before dinner everyone waited for the first star in the sky.

Одне місце за столом залишили порожнім.
One place at the table was left empty.

Ганна спитала чому, і господиня відповіла тихо: «Для тих, кого немає».
Hanna asked why, and the hostess answered quietly: "For those who are not here."

Далі співали колядки, і Ганна вивчила приспів із третього разу.
Then they sang carols, and Hanna learned the chorus on the third go.

Того вечора вона вперше не почувалася гостею.
That evening was the first time she did not feel like a guest.

Іван виріс у місті, де вдома говорили однією мовою, а на вулиці — іншою.
Ivan grew up in a city where one language was spoken at home and another in the street.

Суміш двох мов тут називають суржиком.
The mixture of the two languages is called surzhyk here.

Довго Іван соромився того, як він говорить.
For a long time Ivan was embarrassed about the way he spoke.

Він вирішив перейти на українську повністю, у всьому.
He decided to switch to Ukrainian completely, in everything.

Перші тижні були повільні: він шукав слова навіть у крамниці.
The first weeks were slow: he hunted for words even in a shop.

Найважче було з друзями, з якими він двадцять років говорив інакше.
The hardest part was with friends he had spoken differently to for twenty years.

Дехто перейшов разом із ним, дехто ні — і це теж нормально.
Some switched with him, some did not — and that is fine too.

Через рік він уже не помічав, якою мовою думає.
A year later he no longer noticed which language he was thinking in.